Биков Леонід Федорович
Він втілив на екрані багато дуже популярних образів. Всі вони говорять його голосом і усміхаються, як він. В кожному з них є частка його особистості. Але від кожного з них його, зрозуміло, відділяє певна відстань. Більша чи менша. Найбільше, мабуть, схожий на самого Бикова капітан Титаренко, який воював за справедливість і за велике мистецтво. Він міг загинути або перемогти, але не кинути поле бою.
Леонід Федорович Биков (12 грудня 1928, с. Знаменське (нині у складі смт Черкаське) Слов’янського району Донецької області — †12 квітня 1979) — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974).
Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту (курс Д. Антоновича). У кінематографі дебютував у фільмі «Доля Марини» (1953).
Леонід Биков – лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за художні фільми» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо. 2001 року у Києві було відкрито пам’ятник Військовим льотчикам, образом для скульптури якого став Леонід Биков. На честь Бикова названа одна з вулиць Києва.